.

 Що може бути причиною захворювання?

 Як проявляється ендометріоз.

 Ендометріоз та вагітність.

 Що робити, коли Ви мама дівчини-підлітка (молодої жінки)?

 Що робити, коли виникли підозри щодо розвитку захворювання?

 Що робити, коли ендометріоз вже є в наявності?

Буває так, що лікар каже, що у вас ендометріоз….

Зазвичай це не стається зненацька. Скоріш за все, вже деякий час ви страждали на болі в животі, попереку, у вас були не стійкі та болючі місячні. Можливо і близькість з коханою людиною не приносила задоволення. Тому ви вирішили звернутись до лікаря і дізнатися в чому ж справа…

Тож давайте поговоримо про цей стан.

Едрометріоз.

Сучасна медицина називає його «хворобою ХХI сторіччя», яка впливає на стан та репродукцію мільйонів жінок по світу.

Ендометриіоз — поширене жіноче захворювання, коли клітини ендометрію (внутрішнього шару стінки матки) розростаються за межі свого шару та природного місця розташування. Зазвичай розвивається у жінок репродуктивного віку (це вік коли жінка може народжувати).

Ендометрій – гормонозалежна тканина (тобто вона має клітини чутливі для гормонів, що на неї впливають), що вистилає порожнину матки всередині. Впродовж менструального циклу ендометрій розростається та готується прийняти запліднену яйцеклітину, якщо вагітність не відбувається, цей шар оновлюється з місячними. В нормі ендометрій повинен знаходитись тільки в порожнині матки і ні де більше!

Якщо виникає захворювання, це означає, що клітини ендометрію вийшли за свої звичайні межі та проникли в інші тканини і органи. Ці уражені зони мають зовнішню схожість з ендометріальним шаром матки, а також поводять себе так само. Тобто вони також змінюються та кровлять в період менструацій. Ці невеликі кровотечі призводять до запалень в навколишніх тканинах і викликають основні прояви захворювання, а саме біль, збільшення об’єму органу, запалення та можливо безпліддя. Клітини ендометрію можуть проникати навіть в органи, що не мають відношення до статевої системи: черевина, кишківник, сечовий міхур, легені. Прояви ендометріозу залежать від його розміщення.

Ендометріоз буває: генітальний (в межах статевих органів — матки, яєчників) та екстрагенітальний ендометріоз (за межами статевої системи — черевина, кишківник, інші).

Що може бути причиною захворювання?

Немає однієї причини, що викликає захворювання. Зазвичай пусковим механізмом стає поєднання декількох факторів для розвитку цієї патології.

1. Гормональний фактор. Коли спостерігається перевищення рівнів або дисбаланс естрогенів, пролактину, тестостерону та недостатність прогестерону. При порушенні роботи щитоподібної залози. Здоров’я печінки  також відноситься до цього фактору, тому що правильна інактивація естрогені та утилізація його і продуктів його розпаду (метаболітів) відбувається саме в печінці..

2. Генетичний фактор

Оскільки захворювання часто зустрічається у родичів, вважають що на його виникнення можуть впливають генетичні фактори та фактори зовнішнього середовища. Часто такі порушення можуть виникати при не правильному прийомі гормональних засобів.

3. Імунний фактор.

При нормальному функціюванні імунної системи, всі клітини, що знаходяться не на своєму місці – винищуються. Тому у випадку розташування ендометріальних клітин, що функціонують не в порожнині матки, та те, що ендометріоз часто поєднується з деякими аутоімунними захворюваннями (наприклад: псоріаз, аутоімунний тіреоідит), свідчить про порушення захисних механізмів організму та спонукає замислюватись про імунний фактор як про можливий, разом з іншими.

4. Менструальний фактор

Як фактор розглядують також можливість попадання менструальної крові з частками ендометрію через маткові труби у черевину, до яєчників та інших органів, прикріплюватись там та розвиватись.

5. Механічне пошкодження.

Підмічено, що жінки якім було виконано вишкрібання порожнини матки, операції на матці, яєчниках та маткових трубах, та ті, що хворіли на запальні захворювання статевих органів, хворіють на ендометріоз частіше. Тому і цей фактор розглядають як можливий у розвитку захворювання.

Як проявляється ендометріоз.

Перший та найчастіший прояв це біль (так звана тазова біль), що має циклічний характер (з’являються чи посилюються перед/ під час місячних), але може бути і постійною. Самі місячні кровотечі посилюються та подовжуються. Може спостерігатись біль в промежині та біль під час статевого акту (диспареунія), біль при опорожнені кишківника, сечового міхура. Та безпліддя як наслідок захворювання.

Ендометріоз та вагітність.

Труднощі з зачаттям як наслідок захворювання буває у 40% - 60% жінок з ендометріозом. І це викликає багато занепокоєння у тих хто хоче мати дітей.

При ендометріозі яєчників (в них знаходиться весь запас яйцеклітин) спостерігається хронічне запалення, яке призводить до ущільнення тканини яєчника (фіброзу) та зменшення кількості здорової тканини, що зменшує кількість яйцеклітин, готових до запліднення. Також ендометріоз провокує запальний процес, бо є причиною розвитку клітин, що викликають запалення (інтерлейкінів та простагландинів). Ці запальні клітини спонукають розвиток дисбалансу прогестерону та естрогенів, і негативно впливають на розвиток ооцитів (статевих клітин)

Інші види ендометріозу також мають негативні наслідки, а саме у 85 % випадків це рубці та спайкові процеси. Маткові труби втрачають прохідність тому пересування сперматозоїдів до яйцеклітини стає неможливим.

В тканині самої матки також розвиваються процеси аутоімуного характеру, що запускає процес неправильного розвитку рецепторів і як слідство складнощі з імплантацією (прикріплення) заплідненої яйцеклітини.

Тому, якщо ви плануєте дітей і вам поставили подібний діагноз, ви повинні знати як він пов’язаний з вашими намірами та що дуже важливо почати лікування до спроб завагітніти.

Що робити, коли Ви мама дівчини-підлітка (молодої жінки)?

Причиною більшості болісних місячних (у 70%) є ендометріоз. Тому кожній мамі необхідно звертати увагу на установлення менструального циклу своєї дитини, його регулярність, болісність. Обговорювати з донькою правила особистої безпеки під час статевих актів. Піклуватись про те щоб не було запальних захворювань, запобігати вагітності та не припускати її переривання. Переривання вагітності порушують межі між шарами матки та може бути причиною розвитку ендометріозу.

Що робити, коли виникли підозри щодо розвитку захворювання?

Підступний ендометріоз може уражати різні органи — сечовий міхур, кишківник — та може маскуватись під цистит, апендицит, хронічне запалення маткових придатків. Зверніть увагу, якщо ви ніяк не можете вилікувати, наприклад цистит, зверніться до гінеколога та виключіть імовірний ендометріоз.

Якщо виникли болі, що повторюються перед чи під час місячних потрібно пройти консультацію у гінеколога, зробити УЗІ. За призначенням лікаря пройти обстеження щитоподібної залози, бо її захворювання значно підвищують ризик виникнення ендометріозу.

Тому перша і головна порада це візит до лікаря та своєчасна і якісна діагностика.

Що робити, коли ендометріоз вже є в наявності?

Перше: не потрібно поспішати з операцією.

Друге: навчіться жити з цим захворюванням, бо воно надовго.

Третє: визначитесь чи плануєте ви вагітніти і повідомте про це лікаря. Це рішення впливає на спосіб лікування.

Четверте: приймайте ліки, що призначить лікар в той спосіб, що він скаже.

П’яте: ведіть здоровий спосіб життя та споживайте їжу  корисну саме при ендометріозі

Шосте: Тейда® або Біометрин® стане для вас альтернативою якщо гормональна терапія вам не підходить або треба зробити паузу. Обговоріть це з лікарем.